Логотип Вінниці

Наша Вінничина

Футбол, кров і карнавал. Історія Едмундо - генія, який знищив себе сам

Спорт | 13.05.2025 08:00

Футбол, кров і карнавал. Історія Едмундо - генія, який знищив себе сам

Він міг стати новим Пеле, але обрав інстинкти замість дисципліни. Едмундо забивав у Серії A, лаявся з тренерами, бив суддів, давав алкоголь мавпі і потрапив у смертельне ДТП. Однак все одно залишився легендою. Чому ж його пам’ятають більше, ніж багатьох чемпіонів? Це історія, яка не вкладається в жоден футбольний сценарій. РБК-Україна розповідає, як футболіст, який міг стати світовою легендою, став символом того, як талант у купі з вибуховим характером здатні зруйнувати життя. Едмундо: початок футбольного шляху Його історія почалась у нетрях Нітероя - передмістя Ріо-де-Жанейро. Його вулиця Тейшейра-де-Фрейтас знаходиться всього за 30 кілометрів від знаменитого пляжу Іпанема, але на той час між цими локаціями була величезна прірва. Поки батько майбутньої зірки Рейнальдо, як і дід, працював перукарем, а мати цілими днями мила підлоги, малий Діньйо &ndash; саме так його називали рідні - з братом Луїзіньйо ганяли м'яча на пляжі. Футбол став їхнім сенсом і школою життя. Едмундо не цікавився футбольною теорією, натомість з раннього віку демонстрував унікальні здібності: дриблінг, агресію, самовпевненість. Тітка Марія, яка наглядала за братами, стала першою людиною, яка повірила в його талант. І тоді вона почала водити Діньйо на тренування й матчі улюбленого клубу - &quot;Васко да Гама&quot;. У 15 років його помітили в академії &quot;Ботафого&quot;, але пробув він там недовго - його вигнали після того, як він пройшовся територією тренувальної бази голим. Та після шаленого гола в матчі юнацьких команд в 1991-му, коли він обіграв всю оборону суперника і голкіпера, тренери &quot;Васко&quot; запросили його назад. Вже у січні 1992-го він дебютував за основу - й одразу в грі проти гранда &quot;Корінтіанса&quot; допоміг своїй команді перемогти 4:1. У тому сезоні &quot;Васко&quot; виграв чемпіонат штату, а Едмундо став новим улюбленцем місцевої публіки. Успіх і скандали Едмундо У 1993 році він створив потужний тандем із Бебето, а вже через рік перейшов у &quot;Палмейрас&quot; за шалені на той час два мільйони доларів. Разом із Рівалдо, Роберто Карлосом і Сампайо команда виграла два чемпіонати Бразилії та Кубок штату. Але зірка Едмундо швидко втратила блиск: вилучення, конфлікти з партнерами, а тоді - бійка на полі під час матчу з &quot;Сан-Паулу&quot;, у якій він побив двох гравців, суддю і навіть власного тренера. Отримувати по 5 червоних карток за сезон для нього стало нормою. Згодом Едмундо затримала поліція Еквадору: після невдалого пенальті в Копа Лібертадорес він вдарив місцевого оператора. Уникнути відповідальності йому вдалося тільки після втручання представників бразильського уряду. Та найстрашніше сталося у 1995 році, коли він грав за &quot;Фламенго&quot;: після нічної вечірки під час карнавалу футболіст сів п'яним за кермо свого Jeep Cherokee й зіткнувся з Fiat Uno. Загинули троє пасажирів. Проти нього відкрили справу за ненавмисне вбивство, а клуб анулював з ним контракт. Едмундо залишився без клубу, під слідством і перспективою сісти до в'язниці. Через 45 днів після трагедії шанс йому дав &quot;Корінтіанс&quot;, але Едмундо не провів там жодного матчу й пішов. Тоді в гру знову вступив &quot;Васко&quot;. І саме у цьому клубі він показав найкращу гру в кар&rsquo;єрі - 38 голів за сезон. Його розглядали як основного конкурента Роналдо на ЧС-1998. Тодішній тренер збірної Бразилії Маріо Загалло взяв його на мундіаль, але на поле випускав рідко. Едмундо дозволив собі скаржитися на наставника публічно, зокрема сам телефонував у прямі ефіри радіостанцій і критикував керівництво збірної. Його трансфер у &quot;Фіорентину&quot; здавався новим початком. У парі з Габріелем Батістутою він вивів клуб на вершину турнірної таблиці Серії A. Але коли аргентинець травмувався, Едмундо замість того, щоб взяти гру на себе, полетів&hellip; на карнавал у Ріо, тому що &quot;ніколи в житті не пропускав&quot; цей захід. Без обох форвардів &quot;фіалки&quot; не змогли виграти чемпіонат і скотилися до &quot;бронзи&quot;. Повернувшись до Флоренції, Едмундо першим ділом побився з Батістутою, викликавши гнів фанів, і посварився з Руєм Коштою. Тому тренеру Джованні Трапаттоні не лишалося нічого, як вигнати бразильця з команди. Після цього футболіст повернувся назад у &quot;Васко да Гаму&quot;, де його головним ворогом став великий Ромаріо, якого тоді вигнали з &quot;Фламенго&quot;, а в &quot;Васко&quot; відразу ж вручили капітанську пов'язку. Посварилися вони через те, що якось у барі Ромаріо на стіні у туалеті намалювали карикатуру на Едмундо. Едмундо весь час лютував, влаштувавши погроми в роздягальні. Пізніше вони з Ромаріо побилися прямо на полі, коли в одному з епізодів вирішували, кому бити пенальті. Ворожнечу двох суперзірок футболу обговорювала вся країна. Навіть священик клубу не зміг їх помирити. Однак у тандемі вони разом знищили &quot;Манчестер Юнайтед&quot; на клубному чемпіонаті світу. Зокрема Едмундо забив фантастичний гол після обіграшу Сільвестра. Скандал з шимпанзе і &quot;вічне каяття&quot; Це мало б стати його тріумфом і &quot;перезавантаженням&quot; кар'єри. Але трапився новий скандал. У день народження свого сина форвард запросив на свою віллу бродячий цирк з клоунами і мавпами. Звірі так сподобалися нападаючому, що з одним з них (шимпанзе на ім'я Педрінью) він вирішив випити на брудершафт, попередньо наливши мавпі в келих з шампанським пива. Звіра знудило від алкоголю, а Едмундо незабаром викликали до суду за звинуваченням у жорстокому поводженні з тваринами. В результаті футболісту довелося заплатити штраф у розмірі 100 тисяч доларів, а ще за ним закріпилося прізвисько &quot;Звірюга&quot;. В подальшому Едмундо виступав в Японії за &quot;Токіо Верді&quot;, &quot;Урава Ред Даймондс&quot;, знову повернувся у &quot;Васко да Гама&quot;, потім - &quot;Флуміненсе&quot;, &quot;Нова Ігуаку&quot;, &quot;Фігейренсе&quot; та &quot;Палмейрас&quot;. Але ніде так і не заграв на тому рівні, який показував до цього. Крім того, його підкосила родинна втрата. У 2002-му його брата Луїзіньйо знайшли мертвим у машині в Ріо. Едмундо навіть не знайшов у собі сили, аби піти на похорон. У 2008-му сталося п'яте &quot;пришестя&quot; Едмундо до &quot;Васко&quot;, куди його покликав&hellip; Ромаріо, який був на той момент головним тренером &quot;адміралів&quot;. &quot;Я вже збирався вішати бутси на цвях. Але тут подзвонив Ромаріо і сказав, що був би радий бачити мене. Мені було страшенно приємно. Ми з Ромаріо давно забули про сварки, потиснули один одному руки. Упевнений, що в &quot;Васко&quot; у мене все вийде&quot;, - казав журналістам Едмундо. Але не вийшло. Клуб з Едмундо та Ромаріо не зміг зберегти прописку в еліті й уперше в своїй історії вилетів у Серію Б, після чого Діньйо припинив виступи на професійному рівні. <img height="683" src="https://www.rbc.ua/static/ckef2/img/_4011.jpg" width="1024" /> <p style="text-align: center;">Едмундо в 2008 році (фото: Вікіпедія) У 2011 році суд визнав, що у справі про ДТП минув строк давності. Він став вільним. Але каже, що не відчуває полегшення. &quot;Я вічно буду каятися. Це горе ніколи не мине&quot;, - сказав він в одному з останніх інтерв&rsquo;ю. Едмундо - це приклад того, як талант, помножений на вибуховий характер, може стати прокляттям. Однак чи був він &quot;загрозою для людства&quot;, як писала бразильська преса? Чи просто - глибоко травмованою людиною, яка не впоралась із даром і темпераментом? Це питання не має простої відповіді. Але всі сходяться в одному: на полі футболіст Едмундо дійсно був генієм. Раніше Анчелотті офіційно очолив збірну Бразилії. Також повідомили, що Україна вперше увірвалась у спортивні трансляції, які дивиться весь світ.