Шлях євроінтеграції. Які можливості для ВПК та як підготувати галузь до вступу в ЄС
Україна впевнено рухається євроінтеграційним треком, і, як нещодавно повідомив прем’єр-міністр Денис Шмигаль, поставлена мета — відкрити всі переговорні кластери щодо вступу України до ЄС 2025 року — залишається незмінною. Євроінтеграційний шлях країни — це нові перспективи для виробників у всіх галузях економіки, адже він передбачає вільний доступ на ринки Європи. Проте не варто забувати й про виклики, серед яких — той самий вільний доступ і для європейських компаній на спільний євросоюзівський ринок, зокрема й на ринок України, що безпосередньо впливатиме на конкуренцію. Які перспективи економічного й галузевого розвитку передбачає майбутній вступ України до ЄС і чи можна запобігти ризикам? Нові вікна можливостей: який пряник приховано за дверима ЄС Європейська інтеграція — це нові можливості для розвитку цілих секторів і галузей та перспектива зростання нашого ВВП. Вступ до Європейського Союзу відкриває багато нових перспектив і для економіки загалом, і для вітчизняних підприємств зокрема. Важливою перевагою стане можливість виходу компаній на європейський ринок. Цей процес уже розпочався, адже Україна має угоду про асоціацію з ЄС, яка якраз передбачає спрощення умов доступу наших товарів на європейський ринок. Надалі відбуватиметься поступове об’єднання українського ринку з ринками країн Євросоюзу. Серед вагомих переваг вступу до ЄС — доступ до спеціальних фондів і програм підтримки, що дозволить отримати інвестиційні кошти різним напрямкам та підприємствам. Також ідеться про масштабний розвиток кредитування та різноманітні програми грантів для бізнесу. Важливо й те, що надаватиметься доступ до європейського ринку за спрощеними умовами, коли відсутність митних і кількісних обмежень дозволить компаніям отримати нову клієнтську базу та серйозну мотивацію нарощувати обсяги виробництва. До того ж такі можливості одержать не лише великі виробники, а й малий і середній бізнес. Отже, очікується зростання активності бізнесу, а водночас — й обсягів сплачених податків та, звісно, покращення соціально-економічної ситуації в країні. Бути частиною Євросоюзу — це також мати певні високі соціальні стандарти, це зростання якості життя, розвиток медицини, освіти. На інфраструктурному рівні йдеться про сотні чи й тисячі нових проєктів з покращення транспортної, дорожньої, енергетичної інфраструктури. На рівні інституційних питань вступ до ЄС — це демократичні цінності, розвиток громадянського суспільства, прозорість діяльності всіх гілок влади. Україна обрала євроінтеграційний шлях, і це означає поступове проведення реформ у різних напрямках та синхронізацію законодавства з правовою базою Євросоюзу. Насамперед ідеться про доволі тривалий шлях, але він має, як було зауважено, певні серйозні перспективи для майбутнього розвитку української економіки й української державності. Проте лише пряниками процес євроінтеграції не обмежується. Ризики й виклики: які питання потребують вирішення до того, як Україна отримає членство Євросоюз може надати Україні дуже багато можливостей для розвитку, серед яких і фінансування, і інновації, і нові інвестиційні проєкти, і партнерські програми, і посилення обороноздатності. Вступ України до ЄС є надважливим етапом, що відкриває нові можливості, але водночас це вимагає ретельної підготовки й уваги до деталей. Євроінтеграція — це не просто процес перемовин та наближення дати набуття членства. Це також гучний сигнал для України, адже потрібно підготуватися та запровадити процедури підготовки всіх галузей економіки і сфер суспільства для ефективної інтеграції. Насамперед потрібно забезпечити підтримку й захист своїх виробників. Адже доступ до європейського ринку — це виклик, і європейський бізнес із радістю отримає доступ до ринку України, а отже вітчизняним компаніям загрожує висока конкуренція та ризик втрати обсягів на своєму внутрішньому ринку через конкурентну боротьбу. Додатковим ризиком є й те, що наслідком євроінтеграції буде відтік робочої сили за кордон. Такий шлях уже проходили і Польща, і Словаччина, і Румунія, тож Україні варто проаналізувати досвід згаданих країн, поки ще є час на підготовку до цього випробування. Серед серйозних викликів — значні витрати на модернізацію виробництв, адже підприємства мають вкласти чимало коштів, щоб технологічно відповідати високим стандартам ЄС. Для нейтралізації цього виклику потрібно сприяти державним програмам кредитування, як-от програма «5-7-9 %», започатковувати нові програми з державними і приватними банками, що передбачатимуть насамперед тривале інвестиційне кредитування саме проєктів модернізації обладнання. Внаслідок вступу до Євросоюзу певний тиск відчує й малий бізнес, який стикнеться з високими вимогами до якості продукції сукупно з високим рівнем конкуренції від виробників Польщі, Чехії, Угорщини й інших країн. Для допомоги малим підприємствам потрібна спеціальна програма, яка завдяки навчальним семінарам, конференціям, а також сприянню відвідування нашими підприємцями європейських країн забезпечить бізнесу отримання важливого й потрібного досвіду, дозволить ознайомитися з принципами роботи малих виробництв у країнах ЄС і навіть заручитися підтримкою та налагодити партнерство з європейськими компаніями. Український бізнес має отримати підтримку й захист вже сьогодні, коли триває підготовка до вступу. Також важливо забезпечити всім галузям чіткий і достатній перехідний етап, коли підприємства адаптуватимуться до інтеграції. Якщо зважити на досвід країн, які вже пройшли цей шлях підготовки, то стає зрозуміло, що Євросоюз дозволяє застосовувати спрощені вимоги до певних секторів виробництва й певних видів виробленої продукції. Йдеться про імпортні квоти зі зниженими митними ставками, спеціальні дозволи на повільний перехід від поточних стандартів виробництва на стандарти ЄС. Україна мусить подбати про інтереси бізнесу, а самі підприємці вже зараз мають аналізувати європейські норми у своїй галузі та надавати через асоціації та об’єднання до уряду й парламенту свої пропозиції. Серед головних завдань для України до вступу в ЄС — забезпечення потрібних законодавчих змін, початок реалізації інфраструктурних проєктів, що допоможуть бізнесу швидше інтегруватися в європростір, підвищення кваліфікації персоналу компаній і забезпечення якісної підготовки співробітників, які безпосередньо будуть пов’язані з європейськими процедурами і стандартами. Як бачимо, ризиків і викликів у вступі до ЄС чимало, отже вкрай важливо вже зараз забезпечити підтримку вітчизняних виробників, сприяти модернізації промисловості й інфраструктури, створювати законодавчі ініціативи, спрямовані на м’який перехід до нових правил і стандартів з метою якісної інтеграції в Євросоюз, що одночасно убезпечить втрати нашого бізнесу та дозволить отримати потрібні інвестиції. Оборонна промисловість і вступ до ЄС: як ВПК може якісно та швидко інтегруватися Оборонна галузь України відіграє ключову роль у гарантуванні національної безпеки й обороноздатності України. Тож у межах європейської інтеграції вкрай важливо забезпечити високий рівень співпраці з країнами ЄС у сфері безпеки та оборони з метою як зміцнення позицій України на міжнародній арені, так і забезпечення модернізації української армії та підвищення її боєздатності. Посилення співпраці європейських компаній з українською оборонною промисловістю також сприятиме зміцненню обороноздатності України, але це вигідно і Євросоюзу, що нині робить акцент на зростанні спроможності своєї оборонної промисловості. Успішна інтеграція ВПК України в оборонну промисловість ЄС має відбуватися насамперед на тлі взаємовигідної співпраці. Євросоюзу варто скористатися тим, що український ВПК має доступніші за вартістю ресурси, наша галузь швидко, якщо порівняти з європейською, може організовувати процеси виробництва, а також значно краще сприймає всі інноваційні розробки й ефективно запускає їх у серійне виробництво. Важливо й те, що наші озброєння та техніка проходять перевірку в умовах проведення бойових дій, що для європейських виробників є недоступним. Інтеграція в оборонну промисловість ЄС вигідна й Україні, яка отримає доступ до сучасних технологій, потрібне галузі фінансування та інвестиції, а також доступ до європейських виробничих потужностей. Безперечно, існує великий економічний потенціал співпраці й інтеграції українського ВПК до європейської оборонної галузі. Наша оборонна промисловість з лютого 2022 року наростила обсяги виробництва в понад 20 разів, і лише за 2024 рік виробнича спроможність українського ВПК збільшилася з 12 до 35 млрд доларів. Подальше масштабування річного обсягу виробництва вітчизняної оборонної галузі завдяки новим іноземним і внутрішньоукраїнським інвестиціям оцінюється на рівні понад 70 млрд доларів. Євроінтеграція для вітчизняних підприємств сектору оборони — це ще й розвиток ІТ-індустрії, яка інтегрована в український ВПК. Наші розробники доволі швидко відпрацьовують інноваційні технології, що випробовуються на полі бою, а згодом вдосконалюються відповідно до військових потреб. Ідеться про БПЛА, системи РЕР і РЕБ, наземну техніку. Війна диктує необхідність швидко вирішувати технологічні питання, тож, на відміну від ЄС, де розробки нових проєктів можуть тривати кілька років, в Україні на інновацію витрачають кілька тижнів чи місяців. У процесі інтеграції нашого ВПК в європейську галузь українські інновації можуть піти в серійне використання на базі великих європейських підприємств, і в такий спосіб інтегруватися в європейські оборонні системи і програми. Євроінтеграція ВПК України — це важлива частина безпекової програми Європи, що прагне збільшити свою оборонну спроможність. Тим часом саме потенціал українського ВПК дозволить європейським компаніям отримати надійні площі для швидкого переозброєння та підвищення рівня готовності до будь-яких безпекових викликів. Україна завдяки інтеграції ВПК в оборонну систему ЄС може дати Європі ефективні та відносно дешеві озброєння. Важливо, щоб у самому Євросоюзі розуміли, наскільки вигідним є втілення спільних з українськими компаніями проєктів і який значний ефект для збільшення рівня безпеки та обороноздатності передбачає інтеграція. Адже вона дозволить забезпечити цикли виробництва озброєнь і техніки, утворити нові виробничі ланцюжки, прискорити виробництво нових озброєнь, вдосконалюючи їхню якість з одночасним зменшенням витрат. Повна інтеграція української промислової бази в європейську оборонну екосистему — це саме те, що надасть потрібну інвестиційну підтримку нашому ВПК і дозволить реалізувати потенціал вітчизняної оборонної промисловості з одночасним значним внеском у рівень безпеки всієї Європи.