Професор з України вчив Європу ще до відкриття Америки: хто такий Юрій Дрогобич
Задовго до того, як Колумб вирушив до берегів Нового Світу, український інтелектуал Юрій Дрогобич вже читав лекції у Болонському університеті - одному з найпрестижніших в Європі.
Хто він був, чим прославився і чому про нього досі замало говорять, розповідає РБК-Україна.
Медик, філософ та астрономЮрій Дрогобич (1450–1494), знаний також як Георгій з Дрогобича або Юрій Котермак, - український астроном, медик, філософ і перший вчений з України, який здобув визнання в Західній Європі.
Він народився в місті Дрогобич (сучасна Львівська область), а освіту здобував спершу в Краківському університеті, а згодом - у Болоньї, Італія.
Українець серед європейської елітиУ Болонському університеті він став не лише студентом, а й викладачем - читав лекції з філософії та астрономії. Це сталося у 1478 році - за 14 років до подорожі Христофора Колумба до Америки.
Факт викладання українцем у найстарішому університеті Європи є історичним свідченням високого рівня освіти й науки на українських землях ще у 15 столітті.
Юрій Дрогобич володів титулом доктора медицини та філософії. Він був ректором Болонського університету (що взагалі вкрай рідко траплялося із вихідцями з інших країн) і залишив по собі важливу наукову працю: трактат "Прогностична оцінка поточного 1483 року". У ній він поєднав астрономічні знання з соціальними спостереженнями, прогнозуючи політичні та природні події.
Повернення на батьківщинуУ 1480-х роках Дрогобич повернувся до Кракова, де став професором і навіть очолював кафедру астрономії. Серед найвідоміших його учнів - Миколай Коперник.
Сьогодні Юрій Дрогобич - символ українського наукового поступу та інтеграції в європейський інтелектуальний простір. Його ім'я носять вулиці, школи та навіть Дрогобицький державний педагогічний університет.
Вас також може зацікавити:
- Хто такий Георгій Нарбут та чому вважають, що він "намалював Україну"
- Як жив автор найголовнішої пісні України
- Чому Марія Вілінська вибрала собі чоловічий псевдонім
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Інститут історії України НАН України, Вікіпедія, Енциклопедія історії України, Сайт Дрогобицького педагогічного університету.