Княгиня Ольга: легенди і правда про жінку, яка змінила Русь і прийняла християнство
Її ім’я добре відоме кожному, але образ сповнений суперечностей. Княгиню Ольгу називають і жорстокою мстителькою, яка спалила древлян вогнем і хитрістю, і мудрою реформаторкою, що створила нову систему управління. Вона стала першою правителькою Русі, яка прийняла християнство, і відкрила шлях до майбутнього хрещення держави.
РБК-Україна розповідає, чи справді княгиня Ольга палила древлян птахами, які запровадила податки та хто ця жінка, що першою прийняла християнство на Русі.
Помста, яка стала міфомУ 945 році древляни вбили чоловіка княгині Ольги - князя Ігоря. Тоді молода вдова, залишившись із малим сином Святославом, взяла владу у свої руки.
"Повість минулих літ" змальовує її як безжальну мстительку - вона закопала послів живцем, спалила інших у лазні, а під час тризни перебила тисячі людей. Найяскравіший сюжет - спалення Іскоростеня за допомогою голубів і горобців із підпаленими гніздечками.
Історики сходяться на тому, що сюжет із птахами та підпаленими гніздами - це літописна легенда, а не факт.
Дослідники вважають, що деталі з птахами - літописна художня вставка, створена для драматичного ефекту. Водночас факт підкорення древлян і руйнування їхнього міста не заперечується.
Державниця нового типуАле за багатьма легендами ховаються й реальні досягнення. Ольга провела реформи, які змінили фінансову систему Русі.
Вона відмовилася від небезпечного для князя "полиуддя" (особистих поїздок за даниною), створила погости - адміністративні центри збору податків. Це був крок до централізації та формування державного апарату.
Сучасні історики порівнюють ці новації з "податковою революцією" - вони дозволили уникнути бунтів і дали стабільні надходження до княжої казни.
Хрещення і дипломатіяНайважливішим її кроком стало прийняття християнства. Літописи описують подорож княгині до Константинополя в середині 10 століття. Там вона охрестилася, ймовірно, у 957 році.
За переказом, імператор Костянтин Багрянородний навіть хотів одружитися з нею.
Але Ольга хитро відповіла - оскільки він став її хрещеним батьком, шлюб неможливий. Цей сюжет дослідники теж трактують радше як символічний - спосіб показати дипломатичну перемогу Русі над Візантією.
Ольга намагалася поширити християнство й на батьківщині, але її син Святослав залишався язичником. Остаточний крок зробив онук Ольги - князь Володимир, хреститель Русі у 988 році.
Спадщина княгиніОльга померла у 969 році та була похована як християнка. Через століття вона стала однією з перших канонізованих святих Київської Русі, а в 16 столітті її шанували вже як "рівноапостольну".
Вона залишила по собі дві спадщини. Перша - образ сильної жінки, яка не лише вистояла після трагедії, а й зуміла втримати владу у світі, де правили меч і сила.
Друга - християнська традиція, що через кілька десятиліть перетворила Русь на одну з найбільших християнських держав Європи.
Тобто княгиня Ольга в реальності була державницею й реформаторкою, але літописи та перекази зробили з неї то "криваву месницю", то "мудру святу".
Вас також може зацікавити:
- Де в Україні знаходиться спадщина Європи
- Українки, які прославили свою батьківщину на весь світ
- Українці, яких шанують закордоном, але забули вдома
Для написання цього матеріалу були використані такі джерела: Medievalists.net, WorldHistoryConnected, Вікіпедія, Главред.