Мовний закон у мережі: чому тарологам, коучам і б'юті-блогерам час перейти на українську
Популярність у соціальних мережах не захистить репутацію
Інтернет-простір - не "сіра зона" для закону. Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська пояснила, на що найчастіше скаржаться українці та як ФОПам працювати у мережі без порушень.
Про це повідомляє РБК-Україна із посиланням на публікацію мовного омбудсмена у Facebook.
Читайте також: Штрафи за порушення мовного закону пропонують збільшити: що може змінитисяГоловне:
- Реальна статистика: кожне четверте звернення до мовного омбудсмена стосується того, що українці бачать на екранах своїх комп'ютерів або смартфонів.
- Послуги "під прицілом": вимоги мовного закону поширюються не лише на офіційні сайти, але й на інші популярні "майданчики" та соцмережі.
- Стандарти у мережі: власники бізнесу можуть забувати про чіткі правила щодо мовної версії сайтів "за замовчуванням".
- Захист покупців: приховування даних про продавця є не лише порушенням, але й небезпекою для клієнта.
- Вимоги до підприємців: популярні блогери та вузькі спеціалісти, які працюють як ФОП, не можуть ігнорувати державну мову у своїх профілях.
За словами Івановської, питання дотримання вимог мовного законодавства в сфері інтернету - залишається одним з найчутливіших.
Зазначається, що переважна більшість скарг (які надходять на адресу Секретаріату Уповноваженого із захисту державної мови) стосується порушень у сфері інтернет-представництв суб'єктів господарювання:
- веб-сайтів;
- сторінок у соціальних мережах;
- YouTube-каналів;
- Viber;
- Telegram-каналів;
- мобільних застосунків тощо.
Так, люди скаржаться:
- на відсутність україномовних версій сайтів;
- на некоректну роботу україномовних версій сайтів;
- на ведення сторінок у соціальних мережах російською мовою (Instagram, Facebook, Telegram, TikTok, YouTube);
- на автоматичне завантаження російськомовного контенту замість українськомовного.
"Станом на 10 березня 2026 року до Секретаріату Уповноваженого надійшло 130 звернень щодо порушень у сфері функціонування веб-сайтів та інтернет-представництв (що складає 28% від загальної кількості звернень за поточний рік)", - поділилась Івановська.
Мова обслуговування в інтернеті за закономВідповідно до статті 30 закону "Про забезпечення функціонування української мови як державної", мовою обслуговування споживачів в Україні є державна мова.
Це стосується діяльності всіх суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів, а також реалізують товари чи послуги за допомогою інтернет-ресурсів (у мережі):
- підприємств, установ та організацій всіх форм власності;
- фізичних осіб-підприємців (ФОПів);
- інших суб'єктів господарювання, які обслуговують споживачів та надають інформацію про товари (послуги) - у тому числі через інтернет-магазини та інтернет-каталоги.
"Інформація державною мовою може дублюватися іншими мовами", - додала Івановська.
Як бізнесу працювати в мережі без порушеньСтаття 27 закону чітко регламентує діяльність суб'єктів господарювання, які зареєстровані в Україні або реалізують тут товари та послуги:
- інтернет-представництва (в тому числі веб-сайти і веб-сторінки у соціальних мережах) виконуються державною мовою;
- мобільні застосунки - повинні мати версію користувацького інтерфейсу державною мовою.
Версії інтернет-представництв іншими мовами допускаються, але вони не можуть мати більше інформації (за обсягом чи змістом), ніж українськомовна версія.
Важливо також, що версія інтернет-представництва державною мовою повинна завантажуватись за замовчуванням - для користувачів в Україні.
"Це стосується в тому числі іноземних суб'єктів господарювання, що реалізують товари і послуги в Україні та мають в Україні дочірні підприємства, філії, представництва тощо", - зауважила Івановська.
Як мають бути захищені права споживачівВиходячи з норм закону, всі компанії, які працюють для українців у мережі - реалізують будь-яку продукцію (вироби, товари) або надають послуги (здійснюють роботи, надають обслуговування чи послуги) - повинні в обов'язковому порядку виконувати українською мовою свої інтернет-представництва:
- сторінки або канали у соціальних мережах;
- інтернет-магазини;
- інтернет-каталоги тощо.
Крім того, всі суб'єкти господарювання повинні забезпечити належне інформування споживачів про себе.
Йдеться, зокрема, про розмішення достовірних відомостей:
- назви або ПІБ фізичної особи-підприємця;
- контактних даних;
- місцезнаходження тощо.
"Наявність такої інформації є важливою умовою прозорої та законної торгівлі", - наголосила Івановська.
Тим часом її відсутність:
- може свідчити про можливе порушення законодавства;
- ускладнює ідентифікацію продавця;
- підвищує ризики для споживача (зокрема отримання товару або послуги неналежної якості чи неможливість захисту своїх прав).
Уповноважена із захисту державної мови зауважила, що вимоги законодавства щодо обслуговування клієнтів українською стосуються всіх ФОПів, які пропонують певні товари чи послуги у мережі (навіть через власні соціальні мережі):
- блогерів;
- психологів;
- тренерів (коучів);
- маркетологів;
- стилістів;
- тарологів;
- астрологів;
- майстрів б'юті-сфери;
- фотографів;
- дизайнерів тощо.
Насамкінець українцям нагадали, що повідомити про порушення мовного закону можна оформивши відповідну скаргу до Уповноваженого із захисту державної мови:
- або через спеціальну електронну форму;
- або надіславши листа онлайн на: lyst@mova-ombudsman.gov.ua;
- або надіславши листа на поштову адресу: 01001, м. Київ, вул. Хрещатик 34.
Нагадаємо, раніше ми повідомляли, що в Україні взялись за створення механізму, який дозволить вилучити з обігу видавничу продукцію країни-агресора, та розповідали, про які книжки йдеться - чи зникне література російською зовсім.
Тим часом Уповноважена із захисту державної мови Олена Івановська запропонувала скасувати "особливий статус російської" в Україні та пояснила, чи можливо заборонити російськомовні версії сайтів.
Читайте також, чому блокування соціальних мереж (зокрема Telegram) може бути корисним для дітей і підлітків.