72 % руйнувань припадає на громади Донецької, Харківської, Луганської, Запорізької та Херсонської та Київської областей. Окрім оцінки пошкоджень не менш важливо, щоб наше суспільство випрацювало узгоджене бачення відбудови. Саме з такою метою був розроблений законопроєкт "Про засади відновлення", який оформлює відбудову в комплексну політику із чіткими принципами.

Разом із ГО "Інститут Республіка" ми провели масштабні публічні консультації щодо законопроєкту. До 3 раундів дискусій доєдналися понад 600 експертів, зокрема міжнародних, представників влади та місцевого самоврядування, бізнесу та зацікавлених громадян. Також були зібрані пропозиції через онлайн-анкетування. На жаль, після публічних консультацій Міністерство розвитку не продовжило очікуване просування документа. Хоча його прийняття є важливим для того, щоб відновлення відбувалося за прозорими та зрозумілими для всіх принципами.

Під час публічних консультацій кожна зацікавлена сторона відновлення виділила ключові цінності та принципи відбудови. Розгляньмо, що ж спільного та відмінного в розумінні їхньому розумінні відбудови?

Ключові бенефіціари відбудови: громадяни

Ключові отримувачі послуг — звичайні українці. Вони безпосередньо відчувають наслідки руйнувань і прагнуть швидкого та якісного відновлення. Жителі громад виділили серед основних принципів людиноцентричність, законність, планування та пріоритизацію відновлення, принцип "будуй краще ніж було", доброчесність, співробітництво та координацію. Вони прагнуть, щоб відбудова відповідала їхнім потребам і стурбовані, чи це буде реалізовано. Децентралізація ще далека від своєї мети, коли громадяни були б переконані, що їхні інтереси не можуть бути проігноровані.

Саме тому відбудова — також можливість для посилення спроможностей громад, поглиблення децентралізації, розвитку інструментів партисипативної демократі, за якої громадяни зможуть ефективніше впливати на місцеву владу та мати реальні важелі впливу на управлінські рішення. За даними досліджень Світового банку, активна участь громадян підвищує ефективність місцевого управління на 25–30 %, а задоволеність роботою місцевої влади — на 40 %.

Важливий поступ у цьому напрямі вже зроблено завдяки прийняттю Закону України 3703–IX щодо народовладдя, який передбачає нові інструменти на рівні місцевого самоврядування — громадські слухання, загальні збори, петиції, участь у формуванні бюджету, обов’язкове звітування місцевих депутатів і голів тощо.

Коли ми запитували людей, що саме вони вкладають принцип "будуй краще ніж було" вони найчастіше вказували на інклюзивність та безбар’єрність. Йдеться про забезпечення комфортного життя всіх мешканців, зокрема людей з інвалідністю, ветеранів, сімей із дітьми та інших вразливих груп. Згідно з опитуванням 2024 року, 84 % українців вважають безбар’єрність новою цінністю, наголошуючи на необхідності адаптації середовища, доступності освіти та роботи для всіх.

Реалізатори відбудови: український бізнес

Ще одна важлива група, чиїми "руками" буде здійснюватися відбудова, а також економічне відновлення — це український бізнес. Представники бізнесу сфокусувалися на принципах відповідальності, "всі бачать усе", усунення забюрократизованості, цифровізації та плануванні та пріоритизації відбудови. Бізнес наголошує на прозорості та чіткості правил, за якими буде проводитись відбудова.

Боротьба з бюрократизмом, який уповільнює та ускладнює всі процеси, та спрощення системи взаємодії із держструктурами завдяки впровадженню цифрових інструментів — ключові запити від бізнесу. Зниження адміністративного тиску дозволила б підприємствам економити кошти та час та більше вкладатися безпосередньо в роботу.

На жаль, дерегуляція, яку уряд планував втілити в життя, наразі провалена. Протягом усього 2023 року працювала робоча група, яка напрацювала План дерегуляції. Його прийняли восени 2024 і він містив 99 заходів зі скасування дозволів та погоджень.

Водночас переважна кількість прибраних процедур є дуже специфічними та на думку експертів не матимуть помітного ефекту. Наприклад, йдеться про скасування "дозволу на розміщення в приміщеннях для утримання тварин та птиці електроводонагрівників", "погодження графіка аналізу повітря на робочих місцях", "погодження інструкції про порядок прибирання пилу у виробничих приміщеннях із робочих місць, проходів та сходів" тощо.

Тож не дивно, що бізнес "не помітив" такі зміни та продовжує говорити про реальну дерегуляцію, якої справді потребує.

Міжнародна співпраця та турбота про довкілля: думка партнерів

Група представників міжнародних партнерів назвали серед основних принципів людиноцентричність, доброчесність, відсутність дискримінації та рівність прав і можливостей жінок та чоловіків, принцип зеленої відбудови, врахування потреб різних груп населення. В умовах глобальних потрясінь, важливо не применшувати значення загальнолюдських цінностей. Ми вже так звикли до них, як чогось самоочевидного, що й не думали побачити як їх почнуть відверто нівелювати. Але відновлення буде довгим та непростим і ми відповідальні за те, що передамо наступним поколінням українців.

Війна вже призвела до екоциду — масштабного пошкодження середовища, яке призводить до незворотних змін в екосистемі, шкоди для людей, тварин, та рослин. З початку повномасштабної російської агресії волонтери зафіксували понад 2000 випадків шкоди природним екосистемам, найбільшим із яких є руйнування Каховської ГЕС.

Наприклад, за 3 роки війни викиди парникових газів досягли 230 мільйонів тонн CO2, що еквівалентно річним викидам 120 мільйонів автомобілів. Сотні гектарів знищених заповідних земель, викиди токсичних та отруйних речовин в атмосферу, забруднення водних ресурсів. Наслідки будуть відчутні не лише на території України, але і глобально, а відновлення потребуватиме спільних зусиль міжнародної спільноти. За таких умов принцип екологічно безпечного відновлення та мінімального впливу на довкілля є надзвичайно важливим.

Відповідальні за відбудову: влада та експерти

Представники влади та експерти наголошують на важливості законності, доброчесності, контролю, моніторингу, енергоефективності, пріоритизації відновлення та принципів "Нового європейського Баухаузу". Вони підкреслюють відповідальність перед громадянами, прагнуть впроваджувати інновації та сталий розвиток через принцип "Нового європейського Баухаузу", одночасно забезпечуючи прозорість та ефективність усіх процесів.

Розуміючи масштаб завдань, влада та експерти акцентують на стратегічному плануванні та координації зусиль. Для них відбудова — це не лише відновлення зруйнованого, а й шанс на модернізацію інфраструктури, впровадження новітніх технологій та створення стійкої, екологічно чистої економіки, яку зокрема передбачає "Новий європейський Баухауз".

Публічні консультації допомогли окреслити спільне бачення щодо ключових аспектів відбудови. Людиноцентричність, законність, доброчесність, принцип "будуй краще ніж було", планування та пріоритизація, а також врахування потреб різних груп населення є фундаментальними засадами.

Важливим висновком обговорень є те, що відновлення має бути окремою політикою зі своїми чіткими принципами, спрямованою на створення модернізованої та стійкої країни. Сподіваюся, що думка громадян буде врахована й життєво важливий законопроєкт "Про засади відновлення" буде розглянуто та втілено в життя. Закладений у документі комплексний підхід, що враховує потреби різних сторін, дасть змогу Україні не лише відновити зруйноване, але і створити міцну та успішну державу.